Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Костіков В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Костіков В. В. Особливості оперативного лікування гінекологічних захворювань лапаротомічним та лапароскопічним доступом у жінок з екстрагенітальною патологією [Електронний ресурс] / В. В. Костіков // Здоровье женщины. - 2017. - № 4. - С. 111-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_4_23 Мета дослідження - визначення оптимального доступу оперативного втручання у хворих з гінекологічною та екстрагенітальною патологією (ЕГП). У дослідження включено 240 пацієнток, які перебували на лікуванні у стаціонарі і були прооперовані з приводу захворювань внутрішніх статевих органів лапаротомічним (ЛТД) і лапароскопічним (ЛСД) доступом. В усіх пацієнток діагностовано ЕГП. Залежно від доступу операції всі пацієнтки були розподілені на дві групи. В основну групу ввійшли 120 пацієнток, яких прооперовано ЛСД. У групу порівняння ввійшли 120 пацієнток, яких прооперовано ЛТД. Результати проведених досліджень свідчать про те, що у хворих з гінекологічною та серцево-судинною, бронхолегеневою патологією, ожирінням і цукровим діабетом кращим варіантом оперативного доступу слід вважати лапароскопію. Операція, що проведена ЛСД, у хворих з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) супроводжується короткочасним (до 5 хв) погіршенням показників гемодинаміки у момент підвищення внутрішньочеревного тиску і створенням положення Тренделенбурга. Зазначені зміни швидко нормалізуються та залишаються стабільними протягом операції та під час раннього післяопераційного періоду. ЛТД призводить до більш вираженого і тривалого погіршення гемодинамічних показників у хворих із ССЗ під час операції та у ранній післяопераційний період. Лапароскопічні операції у хворих з ЕГП є менш тривалими за часом, мінімально травматичними, супроводжуються малою крововтратою. У хворих, оперованих ЛСД, менш виражені больовий синдром, порушення функції кишечнику, швидко відновлюється рухова активність, скорочуються терміни перебування у стаціонарі та тривалість реабілітації. У хворих з гінекологічною та компенсованою ЕГП перевагу слід віддавати ЛСД оперативного втручання. | ||
| 2. |
Костіков В. В. Особливості перебігу післяопераційного періоду при хірургічному лікуванні лапаротомічним та лапароскопічним доступом гінекологічних захворювань у жінок з екстрагенітальною патологією [Електронний ресурс] / В. В. Костіков // Здоровье женщины. - 2017. - № 7. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_7_26 Мета дослідження - визначення тактики ведення післяопераційного періоду під час хірургічного лікування хворих із гінекологічною та екстрагенітальною патологією (ЕГП). У дослідження були включені 240 пацієнток, які перебували на лікуванні у стаціонарі та були прооперовані з приводу захворювань внутрішніх статевих органів лапаротомічним і лапароскопічним доступом. В усіх пацієнток діагностовано ЕГП. Залежно від доступу операції всі пацієнтки були розподілені на дві групи. В основну групу ввійшли 120 пацієнток, яких прооперовано лапароскопічним доступом. У групу порівняння ввійшли 120 пацієнток, яких прооперовано лапаротомічним доступом. В усіх хворих проведено клініко-лабораторне оцінювання перебігу післяопераційного періоду. Результати проведених досліджень свідчать, що за компенсованих супутніх серцево-судинних і бронхолегеневих захворюваннях, цукрового діабету й ожиріння у хворих із гінекологічною патологією необхідно віддавати перевагу лапароскопічному доступу, оскільки операція триває менше часу, є менш травматичною та болісною, супроводжується меншою крововтратою у порівнянні з лапаротомічним доступом. Реабілітація після лапароскопічних операцій є менш тривалою за часом, що пов'язано з менш вираженим больовим синдромом, відсутністю порушення функції кишечнику, більш швидким відновленням рухової активності і внаслідок цього - меншою кількістю післяопераційних ліжко-днів. У той самий час підвищення внутрішньочеревного тиску та положення Трецделенбурга негативно позначаються на показниках гемодинаміки у хворих із серцево-судинними захворюваннями, хоча це не призводить до декомпенсації діяльності серцево-судинної системи. Зроблено висновки, що тактика ведення післяопераційного періоду у хворих з гінекологічною та ЕГП залежіть від характеру соматичної захворюваності, варіанта оперативного доступу, крововтрати та результатів клініко-лабораторного обстеження. | ||
| 3. |
Костіков В. В. Роль ендокринно-метаболічних порушень у патогенезі доброякісних гіперпластичних захворювань матки [Електронний ресурс] / В. В. Костіков // Здоровье женщины. - 2017. - № 10. - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_10_15 Мета дослідження - встановлення ролі ендокринно-метаболічних порушень у патогенезі доброякісних гіперпластичних захворювань матки (ДГПЗМ). У дослідження були включені 100 хворих з ізольованими і поєднаними гіперплазією ендометрія, міомою матки та аденоміозом. Об'єм вибірки визначали за формулами оцінювання репрезентативності для кількісних та якісних ознак за неоднакової кількості спостережень в основній групі та групі порівняння. Ендокринно-метаболічні порушення, що формуються на тлі позитивного енергетичного балансу, у хворих із ДГПЗМ неоднорідні за антропометричними (глютеофеморальне - 47,9 % або абдомінальне ожиріння - 37,5 %), біохімічними (наявність - 29,1 % або відсутність - 70,9 % гіперглікемій натщесерце, порушення толерантності до глюкози - 20,8 %, гіперхолестеринемія 35,4 %) і гормональними (гіперлептинемія - 85,4 %, наявність гіперінсулінемії - 27,0 %) ознаками, ключову роль у розвитку яких виконує лептин. На підставі виявлених клінічних, ендокринологічних і біохімічних паралелей у хворих з ДГПЗМ, що перебігають на тлі метаболічних відхилень, запропоновано виділення трьох патогенетичних варіантів ендокринно-обмінних порушень: А - з переважно глютеофеморальним типом відкладення жирової тканини та вираженою гіперлептинемією 56,7 %, Б - з переважно абдомінальним типом відкладення жирової тканини та помірною гіперлептинемією 26,7 % і В - з дефіцитом маси тіла на тлі гіполептинемії та функціональною гіперпролактинемією - 16,7 %. Зроблено висновки, що отримані дані про роль ендокринно-метаболічних порушень у генезі гіперпластичних процесів матки необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |